Хрест розіп"ятих свобод




У вінку терновім - мій Народ,

Його топтали гнали мов на страту,

Він ніс Хреста розіп"ятих свобод

Тоді, як в світі забували Правду.

 

І хто згадав хоч голод, лагера?

Чому ніхто не засудив свавілля?

Мабуть боялися діткнутися пера,

Яке заговорило б мовою прозріння.

 

Та все ж завіса розірвалася на двоє,

І рознеслося враз, що Він воскрес.

На голові вінок, який і досі коле,

А у думках моїх праобраз Спас...

 

У вінку терновім - мій Народ,

Простий, обідраний, а рідний.

Тебе й тепер женуть в чужий "город"

І на цвинтар ведуть свавільний...

 

За вікном опустилася ніч,

Усі думи почали мене покидати,

Та неможу забути слів,

Що з Хреста я зумів прочитати.

 

м.Люблін, 26.01.2001 р.Б. о.І.З (C)



Обновлен 28 ноя 2011. Создан 27 ноя 2011



"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020