ПСЕВДОРЕЛІГІЙНІ РУХИ. НЕОЯЗИЧНИЦТВО

Богословський Відділ Патріашої Курії УГКЦ.



 Це сукупність сучасних течій, що закликають до відновлення язичницьких уявлень, культів та обрядів. Неоязичництво, чи нативізм (від лат. nativus - вроджений, рідний, природний) - це реконструкція дохристиянських політеїстичних вірувань.

 

 У східнослов"янських країнах є цілі поселення язичників. Швидкий ріст груп неоязичників в Україні - початок 90-х рр. Неоязичництво - міське явище, що розвивається в інтелігентському, переважно природно-науковому освітньому середовищі. Існує воно в різних організаційних формах: клубу історичної реконструкції, громади і культурні центри, партії й общини об"єднання... В Україні неоязичництво представлене такими рухами: друїдизм, ведизм, арійський рух, Рідна віра, РУН-віра, Собор рідної віри, Ладовірство, Великий вогонь.

 

 Друга половина 90-х ознаменована спробами ряду активних діячів об"єднати розрізнені неоязичницькі громади. Кінцева мета - створення "релігійної слов"янської конфесії" (в рамках загальносвітової поганської релігії), яку пропонується досягати через союзи й спільні дії з відродження і пропаганди язичництва. 

 

Джерело: Секти та нові релігійні рухи. В: Богословський Відділ Патріаршої Курії УГКЦ. Київ 2011, с.36.



Создан 14 июл 2015



"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020