Блаженні новомученики тернопілля УГКЦ.

Джерело - http://missiopc.blogspot.com/p/blog-page_9437.html



 Блаженний Григорій Хомишин 25.03.1867-28.12.1945

 

 Народився у с. Гадинківці на Тернопільщині. Доктор богослов’я, Єпископ Станиславова вперше був заарештований НКВС у 1939 р. Після другого приходу більшовиків його арештували 15 квітня 1945 р. Внаслідок 8-місячних катувань в Києві у Лук'янівській в’язниці 28 грудня 1945 р. перестало битися серце блаженного Григорія.


  Блажений Григорій - яскравий приклад ревного пастирського служіння і радикальної категоричності у цілковитому несприйнятті гріха, прямолінійність і простота у всьому, що стосується Божих справ, незворушна твердість у вірі, принциповість у слідуванні за голосом Господнього покликання, що відлунює в найпотаємніших куточках власного сумління, - його для нас дороговказ на шляху осягнення християнської досконалості.

 

 Блаженний Микита Будка 7.06.1877-28.09.1949

 

 Народився у с. Добромірка на Тернопільщині. Перший Єпископ для українців Канади, з 1928 р. Генеральний Вікарій та крилошанин Митрополичої Капітули у Львові. Заарештований НКВС 11 квітня 1945 р. Помер на засланні у таборі Караджар, біля Караганди (Казахстан).

 

 «все можу в Тому, Хто укріпляє мене» - саме ці слова, напевно, були життєвим кредо цього великого подвижника віри, а терпеливість, працелюбність і величезне уповання на Бога - знаряддями для осягнення найвищої цілі, що нею є спасіння душі. Його ноги вздовж і впоперек сходили безкрайні канадські простори, щедро засіваючи їх сім'ям Божого Слова, яке ще треба було ретельно зростити і, вберігши від диявольського кукілю, скласти в Господню комору. Його руки знають чи не кожен камінчик, дбайливо укладений ним в підвалини славного відпустового місця - Зарваниці. Але серце його ніколи - ні перед несправедливими наклепами, ні перед ошуканством, а то і просто грубим насильством - на зазнало й тіні озлоблення, вберігши чистою його душу навіть тоді, коли разом з немічним тілом злягло у мерзлу землю карагандинського степу.

 

 Блаженний Микола Конрад 16.05.1876-26.06.1941

 

 Народився в с. Струсові на Тернопільщині. Доктор філософії та богослов’я, священик, засновник студентського товариства ’’Обнова’’. 26 червня 1941 року ризикуючи життям уділив Тайну Сповіді вмираючій жінці. Повертаючись, разом з дяком Володимиром Приймою, був по звірячому замордований енкавеесівцями у лісі біля Страдчу. Мощі Блаженного вшановуються у церкві Успіння Пресвятої Богородиці у Страдчі.

 

 Науковець, педагог і душпастир: учений, творчий доробок якого і в сьогоднішнім дні є цінним для тих, хто прагне осягнути основ тієї мудрості, що допроваджує до Бога; педагог-приятель учнівської молоді та студентства - вірних синів своєї Церкви і народу, котрі своєю кров'ю й потом позбавили його, невільника ще вчора, кайданів рабства і неволі; священик, що «душу поклав за брата свого», бо ворожа куля перервала його життя в часі служіння ближньому.


Блаженний Микола Цегельський 17.12.1896-25.05.1951

 

Народився в с. Струсові на Тернопільщині. Священик, батько 4-х дітей. Душпастирську працю виконував у Німеччині. 1945 року заарештований і вивезений на Сибір до тюрем ГУЛагу. Помер в с. Явас, Мордовської АССР.

 

 Віра сильніша від тріскучих сибірських морозів, вона далеко сильніша за привабливий вигляд «благоденствія» ціною в сумління, сильніша вона і за біль розлуки з людиною, котру кохаєш, і дітьми, що їх породив. Що таке віра? Важко її окреслити словами, але вона стає зрозумілою, коли її пояснюють такі вчителі, котрі цінять її вище власного життя.


Блаженний Яким Сеньківський 2.05.1896-26.06.1941.

 

 Народився у Гаях Великих на Тернопільщині. Священик, доктор богослов’я, монах-василіянин, викладач, ревний місіонер. Закатований 26 червня 1941 в Дрогобичі більшовиками, за свідченями зварений в казані.

 

 Людина спокійної вдачі і лагідного усміху, друг і приятель грішників і рішучий противник гріха. Вроджений інтелігент духа, він, здається, ніколи не зміг би скрити від людського ока цього великого Божого дару, який, неначе магнітом, притягував до нього молодь, так що навіть високим монастирським мурам, серед яких знаходив наснагу й натхнення, було не під силу вирвати його з самої гущі спраглих його проводу духовних синів і дочок. Це доконала смерть - дика, насильницька, повна наруги й жахіття, - але й вона не змогла викорінити з сердець вдячних духовних дітей надії на те, що, ведені прикладом життя їх наставника та за допомогою його святих молитов, вони колись будуть знову разом у щасливій вічності, цього разу - назавжди.

 

 Блаженний Віталій Байрак 24.02.1907-16.05.1946

 

 Народився в с. Швайківці на Тернопільщині. Навчався в Чортківській гімназії, після якої в 1924 році вступив до монастиря отців Василіян. В 1933 році висвячений на священика в м. Жовкві де і розпочав своє священиче служіння. З червня 1941 року став ігуменом Свято Троїцького монастиря в Дрогобичі. Заарештований 17 вересня 1945 року працівниками НКВС. Помер в тюрмі в наслідок побоїв.

 

 Світло служить для того, аби світити в темряві, а свічник ніколи не ставлять долі - лише вгорі, щоби освічував тьму. Саме тому так ненавистні князеві тьми слова правди, що несе просвічення. Всі сили зла були кинуті для того, щоби задути, згасити, знищити цей свічник спасительного Божого Слова і правдомовний голосник Святого Духа, але намарно, бо суд історії - правдивий суд Божий - вже виніс свій справедливий вирок для тих, хто ще вчора владно і жорстоко карав синів світла.

 

 Блаженний Зиновій Ковалик 18.08.1903-27.06.1941

 

 Народився на Тернопільщині в с. Івачові Горішньому. Священик, монах-редемпторист, палкий проповідник і місіонер, оборонець правди був заарештований енкавеесівцями 21 грудня 1940р. та поміщений до тюрми на ”Бригідках”. Після шестимісячних знущань і катувань Блаженного Зиновія розіп’ято на стіні тюремного коридору.

 

 Веселий вдачею, обрав своїм дороговказом служіння людям в проповіді Слова і суворій монашій аскезі. Непоправний жартівник, він ніколи не тратив сили духа навіть у найскладніших життєвих обставинах. Неначе заграючи з підступним ворогом, йому не раз вдавалося врятувати життя ближнього, буквально вириваючи його з лабет неминучої смерті. Тільки от себе не вберіг... І так же радо віддав власне життя, на взір Розп'ятого, в Отцеві руки, на утвердження у вірі багатьох.



Обновлен 17 окт 2015. Создан 11 окт 2015



"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020