Мозаїка душі

поезія



Лунає пісня душі стоголоса

І хто діткне життєвих струн?

Іду один до житнього покоса,

Знайшов у небі зграю журавлів.

 

Ваш клич до висоти мені близький

І неба синього я зроду не боявся,

Та жаль мені покоса на стерні,

Що так в життя до болю закохався.

 

У ключ злетілись журавлі

І крилами своїми вкрили землю

Створили щось з мозаїки душі

Для тих, хто вчиться підкоряти небо.

 

10. 09. 2000 р.Б., с.Осівці, І.Зозуля



Обновлен 01 окт 2016. Создан 05 фев 2012



 
"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020