Метт Талбот. Від безпросвітного п"яниці - до святості

Джерело: Божий сіяч, № 07 (285) липень 2019 с.5.



"Не осуджуйте суворо людину, що не може відмовитися від випивки. Іноді легше мертвого воскресити, ніж відмовитися від пляшки. Але і це, і це в руках Господніх. Усе в нашому житті підвладне Богові і все залежить від Нього". Ці слова належать Метту Талботу, котрий пройшов шлях від безпросвітнього п"яниці - до святості.

 

Метт народився у 1856 році в Дубліні (Ірландія). Батько багато працював, а мати виховувала дванадцятеро дітей. Коли хлопчику виповнилося дванадцять, батько влаштував його на пивний завод. Метт практично не вмів ні писати, ані читати, майже весь час був зайнятий працею. Єдине, що відрізняло його серед однолітків, це побожність. Проте робота на пивному заводі вплинула на духовний та моральний стан юнака. Досить швидко він призвичаївся до алкоголю. Заклопотані роботою та меншими дітьми, батьки не відразу помітили цю зміну в сині. Чарльз спробував вирішити питання з алкоголізмом Метта найпростішим способом - побив його. Але покарання не дало результату.

 

Тоді Талбот - старший влаштував сина працювати в доки. Тут була зарплата більша, але і спокус виявилося не менше. Метт знайшов собі товаришів по чарці серед дорослих докерів. У них він навчився лихословити і перейняв розпусні манери в поведінці. Поступово він перестає відвідувати недільну літургію, і весь його вільний час зосереджується біля барної стійки. Вічно п"яний молодик не слухає нічиїх порад. Метт Талбот стає звичайним портовим алкоголіком і втрачає роботу. Поки ще вистачає грошей, Талбот безтурботно проводить дні в барі, але одного разу він помічає, що похмелитися нема за що. Кілька днів без алкоголю вводять Метта у справжню депресію.

 

Тільки одного разу ввечері він приходить додому незвично рано, сідає в крісло і сидить нерухомо, із зміненим обличчям. На запитання матері, що з ним сталося, Метт відповідає, що він вирішив більше не пити. Виявилося, що в пошуках випивки він проходив повз церкву, де колись приймав Перше Причастя, він зайшов всередину... І з того моменту життя Метта Талбота стало розвиватися зовсім за іншим сценарієм. Центром його життя став Христос. Після багатьох років безпросвітного пияцтва Талбот приступає до Святих Тайн і дає обітницю не трокатися спиртного. Перший місяць обітниці здається йому були сущим кошмаром: безсоння, фізичне й емоційне виснаження і марева. Одного разу, зовсім змучений самотністю, він входить у бар і сідає біля стійки. але бармен вперто не звертає на нього уваги і не несе випивку. Талбот розуміє, що це Божий промисел і продовжує боротьбу зі своєю гріховною пристрастю. Він починає багато читати, звертається до творів давніх Отців Церкви. Під впливом свого духівника захоплюється ірландськими чернечими традиціями.

 

Багато років Талбот працює на лісозаготівельному заводі, де виконує найпростішу роботу. Ледве закінчується робочий день, поспішає додому, щоб зняти пропахлий смолою, дьогтем одяг, ретельно помитися і йти у храм на Святу Літургію. Тепер все життя цієї людини пов"язане з церквою. Захоплений прикладом св. Франциска, він спить на голій вузькій дошці, зберігає суворий піст, обмежуючи свій раціон хлібом і водою. А вступивши 1890 р. у віці 36 років у Третій чин Францисканського монашого ордену, починає багато уваги приділяти благодійності. Гроші, що залишалися після оплати скромного житла і їжі, він віддає на добрі справи.

 

Коли Талботу виповнюється 67 років, він був повністю виснажений. Двічі потрапляє в лікарню із серцевим нападом. Помирає на східцях церкви, йдучи на ранкову службу. Ймовірно, останніми звуками на землі, які він почув, був переспів дзвонів, що скликав вірних на ранкову молитву.

 

Через шість років починається процес підготовки документів для зарахування його до лику блаженних. У 1975 р. Папа Павло VI визнає його героїчні заслуги і відкриває шлях до його беатифікації.



Обновлен 02 окт 2019. Создан 18 июл 2019



"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020