Жива парафія очима мирянина.




 Господи Боже, Живий та утаєнний в Пресвятій Євхаристії, спаси нас! Захисти нас Господи від усього злого і допоможи в Твоїй ласці витримати до кінця.

 Проживши трохи на землі, всі ми зауважуємо, як швидко біжить час, чи радше летить із шаленою швидкістю. Наше земне життя зазвичай сповнене не тільки приємними подіями. Часом нам доводиться долати і великі труднощі.

 Живучи ми бачимо, що життя складається із білих та чорних смуг. Воно, як "зебра" мерехтить перед очима і осідає в нашій пам'яті. І всі ми живемо в спільноті таких же людей. Спілкуємось один з одним допомагаємо, приносимо радість, а також проблеми. Хтось страждає через нас, а ми через когось. Думаємо, як цю чи іншу проблему вирішити. Шукаємо різні шляхи вирішення складної ситуації. Знаходимо посередників серед друзів, знайомих чи не знайомих людей. Але не завжди людина людині може допомогти. В житті бувають такі випадки, що лише Господь Бог може нам  дати допомогу. Заспокоїти нашу душу, дати мир. "Душа моя жадає Бога, Бога живого". (Пс. 41, 42) Тому у щирій молитві, спілкуючись з Богом знаходимо спокій, любов, надію та віру. Нам потрібно цілком віддати своє життя в руки Господа Бога та Матері Божої. У Бога є досконалий план. задум для кожного з нас. І він поведе нас дорогою життя. Всякі терпіння, труднощі, горе з Його допомогою нам легше перенести.

 Що робити із нашою злістю, якщо нас скривдило життя? Відчувати злість - проте не на самих себе і не на тих, хто начебто міг би запобігти нещастю, і не на близьких, які намагаються нам допомогти, і не на Бога, який дозволив статися тому, що сталося... помер син. Злість на себе вганяє нас у депресію. Злість на інших відштовхує їх і робить неможливою допомогу з їхнього боку. Злість на Бога створює бар'єр між нами - і тією розрадою, яку може давати релігія, віра. Та якщо злитися на саму лише ситуацію, сприймаючи її як щось несправедливе і зовсім незаслужене; нарікати, - але на неї, звинувачувати, - але її, оплакуючи те, що з нами сталося. Все це дозволить нам вилити образу і гнів, що як не є частиною болю, не відкидаючи допомогу, яку нам пропонують.

 Коли нас кривдить життя, то заздрість майже настільки ж  неминуча, як і злість на почуття вини. Хіба можна не заздрити іншим, якщо вони не заслуговують на щось краще, аніж маємо ми, але все ж таки їм дістається оте краще? Хіба мама померлого сина може не заздрити своїй подрузі, у якої здорові діти? Заздрістю ми шкодимо насамперед собі - і знаємо про це, але нам не вдається її пребороти самим. І тому нам потрібна Божа допомога, Його Любов, Милосердя. Віднайти Бога нам допомагає молитва - щира молитва з вірою.

 Відвідуючи церкву, сповідаючись, перебуваючи на Святій  Літургії, причащаючись, ми завжди зустрічаємось з Господом Богом. І Господь нас вислуховує. Не буває невислуханого прохання. Просто інколи людина може не зрозуміти відповідь Бога. Особливо коли йдеться про відповідь, яку  Бог сам творить у серці людини. В моєму житті є події, через які Ісус об'явив свою любов.  Про  одну з них хочу розповісти. Минулого року на передодні Різдва мені прийшли на думку такі слова: "Різдво! - велика радісна подія.

            Прийшов у світ до нас Месія!

            В мале дитятко воплотився.

            В убогих яслах умістився.

            Тож приступім до Бога з миром

            І помолімося всі щиро.

            Хай ласка Божа в нас засяє,

            Дитя Ісус благословляє".

 І я цей віршик записала. А на Різдво, після Літургії наш священик мирував людей. Мируючи, всім він бажав веселих свят, говорив різдвяне привітання "Христос рождається!" А коли прийшла моя черга, отець Іван говорить до мене мируючи: "Хай Вас Бог благословить!" І мене охопила невимовна радість від цих слів. Просто душа заспівала. Я була така щаслива, ніби не було в моєму житті ніякого горя. І я зрозуміла, що Святий Дух діє. Він діє у людській душі, як турботливий та співчутливий, знаючи характер людини її мету.

 У справі спасіння Святий Дух діє послуговується іншими людьми для добра ближніх. Він дає благодать внутрішнього розуміння Слова, яке спасає. Це відбувається через різноманітні події, обставини, бо Господь не обмежений у даванні Себе людині. Він Всюдисущий, все бачить і все знає. Знає наші радощі, болі, потреби. І якщо людина з вірою шукає Його, покладається на Нього, то Він допомагає. "Боже, Ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, Тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній". (Пс. 62(63) Бог дає всім ласку молитися, щоб за допомогою молитви ми могли виєднати собі необхідну допомогу.

 В нашій церкві є братства: Матері Божої Неустанної помочі та Матері в молитві, Марійська дружина.

 Всі ми молимося, сповідаємося, причащаємось, читаємо Святе Письмо. Спільність молитви є особливо важливою. Всі молільники повинні відчувати відповідальність за спільне богослужіння і брати участь в молитвах. Народ, що стоїтьу храмі, не пасивно стежить за богослужінням, а співслужить священику, котрий служить. Тільки так Літургія істинно є Літургією - Спільним служінням.

 Причастя - дивовижна таємниця! Вона примушує людину, особливо за наближення смерті, прагнути до святого Причащання, як до напуття в майбутнє життя. У нашій церковній спільноті вже стало звичаєм, що більшість віруючих причащаються за кожною літургією.

 Хоча і не обов'язково кожного разу перед причащанням ходити на сповідь (а раз на місяць). Проте необхідно постійно готуватися зустріти в Святих Дарах Воскреслого Христа. Не можна їсти чи пити, треба молитися та каятись.

 Дехто з людей вважає, що не треба часто причащатися, бо ми є негідні. А якщо рідше причащатися, то ми можем краще підготуватися до Причастя і бути гіднішим. Але я думаю, що таке відчуття недостойності і є єдиний правильний настрій, який дозволяє нам приймати найвищу Милість Божу запропоновану нам, як абсолютно вільний дар.

 Ми віримо, що Бог здатен обернути на добро усе, як каже Біблія. Бо задум Бога - досконалий. Вважаю, що всі події, що відбуваються з нами, Він використовує якнайкраще, немов дає якесь вторинне благословення.

 

  Любов Федорович, парафіянка церкви св. ап. Петра і Павла, с.Йосипівка, Тернопільський р-н.



Создан 10 окт 2012



"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020