Любов Христа!




 

Верхів’я дерев зеленіє

Від вітру схиляється в низ

І легше є жити надіє

Коли серце вільне від примх.

 

У слові, в усмішці серця

В безхмарному небі яснім

Ти бачиш Христа милосердя

Любов, що пульсує у Нім.

 

Вдивляюся в душу людини

І бачу образ Його

Страждання і радості днини

Гартує і ставить чоло.

 

Не зміг би прожити без віри

Згубився б в питаннях своїх,

 А бігати світом, як «звірі»

Не в планах Господніх й моїх.


30.04.1998 р.Б (Написаний в дорозі з Любліна до Варшави)  



Обновлен 01 окт 2016. Создан 17 янв 2013



 
"Homilia - таїнство віри!" © Copyright 2011 - 2020