Історія йосипівської парафії. "Через терни - до світла."

газета "Подільське Слово" №30 (4614) с.14, 22 липня 2005 року.



 Через терни - до світла.

Історія храму Апостолів Петра і Павла, УГКЦ у Йосипівці нерозривно пов'язана з історією села.

 

 12 липня 2005 церква вшановувала двох апостолів - Петра і Павла. У народі це свято більше відоме як Петрів день, воно вважається найбільшим літнім релігійним празником. В Україні на честь апостолів Петра і Павла збудовано багато храмів.

 

 Дерев'яну церкву з Домаморич у Йосипівку перевезли возами.

 

 Село Йосипівка  засноване 230 років тому дідичем із села Купчинців Козівського району Йосипом Морисоном (йому належали в той час ці землі), який належав до Української Греко-Католицької Церкви. Аж до початку XX століття Йосипівка вважалася присілком села Купчинців і всі релігійні обряди жителі села Йосипівки греко-католики здійснювали у церкві села Купчинці, а римо-католики - у костелі села Настасова.

 На початку XX століття Йосипівка статус села, в якому було 150 дворів. У 1908 році за кошти йосипівчан за сприяння тодішнього секретаря сільської управи Федора Яреми придбали дерев'яну церкву у селі Домаморичі, яку там розібрали і перевезли возами у село Йосипівку.

 В той час Західна Україна належала до Австро-Угорської держави, тому очолювали місцеву владу переважно поляки. Влада не виділила греко-католикам землі під будівництво церкви, але українська громада не розгубилася. Люди вирішили будувати церкву на ставі. Землю, якою робили півострів, носили і возили всі українці села. У 1910 році церква була відкрита. Освячував церкву  апостолів Петра і Павла отець Володимир Микитка, який був парохом у селі Купчинці з 1880 року по 1912 рік і одночасно вів богослужіння в йосипівській церкві.

 З 1922 по 1926 роки відправляли в йосипівській церкві парохи села Купчинців отці Іван Романовський та о.Юрій Колодій, а з 1926 року до 1946 - отець Михайло Козоріз, який відмовився прийняти православ'я і через це був вивезений в Сибір на 10 років. Після звільнення о.Михайло Козоріз жив у селі Смиківцях Тернопільського району.

 У 1946 року церква свв. апп. Петра і Павла перейшла на провославіє Московського Патріархату.* Тут здійснювали богослужіння отці Нагловський, Станчак, а в 50 - 70 роках  - парох настасівської церкви отець Семен Чепіль.(1) У кінці травня 1961 року церкву в Йосипівці закрили.

 У другій половині 80-х років XX століття під час горбачовської перебудови розпочалося духовне відродження українського народу. Поступово почали відкриватися церкви. Йосипівчани також вирішили відкрити свою церкву. Ярослава Корба збирала підписи жителів села, возила їх у відповідні районні та обласні владні органи. Галина Крупа і Марія Мацко написали листа до Михайла Гобачова, у якому просили, дозволу відкрити церкву. Лист у Москву відвіз п. Григорій Балух.

 Дозвіл на відкриття церкви отримали і відразу розпочали її ремонтувати. Були задіяні усі йосипівчани. Особливий внесок зробили Михайло Мацко, Ярослав Крупа, Роман Якимець та багато інших. І в празник апостлів Петра і Павла 12 липня 1988 року церква була знову відкрита. Освячував церкву парох села Настасова отець Михайло Симець, який служив в йосипівській церкві аж до початку 2005 року.

 

 Друге життя зруйнованого костелу.


 У 2000 році за клопотанням сілької громади і за сприяння тодішнього голови сільської ради Ігоря Стеція напівзруйнований костел рішенням Тернопільської обласної ради був переданий греко-католицькій громаді села Йосипівки. Костел збудували поляки у 1933 році, але радянська влада використовували його як склад і перетворила в руїну.

 У 2001 році жителі села Йосипівки за власні кошти розпочали ремонтувати костел і реорганізовувати його у греко-католицьку церкву.

 Спочатку керівництво будівельними роботами було покладено на Богдана Великого. Роботи було багато, коштів, які жертвували йосипівчани не вистачало. Саме тоді, коли розпочалося розчарування, дехто втрачав віру у власні сили, до кервництва будівельними роботами долучилися Михайло Козак і Григорій Балух, які зуміли організувати людей, знайти матеріали і домогтись завершення робіт. Минуло чотири роки, і в селі виріс чудовий Божий храм. До відновлювальних робіт були залучені усі жителі села Йосипівки. Напевно, нема такого жителя, який би не долучився до цієї святої справи. З особливим піднесенням працювали люди в останні дні, бувало, навіть до пізнього вечора, вночі.

 Багато праці вклали у будівництво церкви Ігор Кльоц, Любомир Кльоц, Іван Жубіль, Василь Ходань, Роман Ходан, Петро Балух, Андрій Богуцький, Євген Оленюк, Орест Форма. Обслуговували будівництво церкви технікою Євген Багрій, Михайло Папінько, Ігор Козак, Володимир Ходань, Олег Багрій. Майстерно виготовили і художньо оформили іконостас і престол Володимир Куріца і Богдан Мельник. Організаційну та практичну допомогу у відкритті церкви надали вчителі та учні Йосипівської ЗОШ I-II ступенів, яку очолює директор Андрій Злонкевич, а також депутати Йосипівської сільської ради і сільський голова Йосипівки Іванна Зубрецька. Значну спонсорську допомогу у будівництві надала Тернопільська обласна та районні організації Української народної партії, народні депутати України Ярослав Джоджик та Ігор Тарасюк, депутат Тернопільської районної ради Роман Костюк, йосипівський сільський осередок УНП, Василь Квілінський та Павло Драганець.

 Тернопільська райдержадміністрація та Тернопільська  районна рада надали допомогу у проведенні благоустрою на території церкви, посприяли проведенню ремонту дороги до Йосипівки, яка не ремонтувалася вже більше двадцяти років.

 

 Освячення

 

 Багато днів і ночей були присвяченні будівництву церкви апостолів Петра і Павла. Йосипівчани у своє дітище вкладали душу, любов, віру. Серце завмирає, коли переступаємо поріг новоосвяченої святині. Дивишся на іконостас і зразу душа співає: "Ми славимо, Тебе, Господи, Ти є наш Спаситель..."

 На освячення храму апп. Петра і Павла прибуло багато гостей. Освячення здійснив з благословення владики Михаїла Сабриги декан Тернопільського району отець-митрат Роман Гриджук, йому співслужили парох села Великої Березовиці о.Василь Брона, парох села Серединки о.Петро Глібчук, парох села Чернелева-Руського о.Іван Гавліч, місцевий парох о.Іван Зозуля. Урочистою процесією вітали йосипівчан настасівці, які пожертвували на нову церкву дві тисячі гривень, жителі Мар"янівки - 500 гривень.

 Стрічку на вхідних дверях у Божий храм перерізали голова Тернопільської райдержадміністрації Володимир Болєщук і голова Тернопільської районної ради Василь Дідух, які подарували парафії села Йосипівки фелон.

 Вже стало традицією в селі на празник святих апостолів Петра і Павла освячувати новобудови. В цей день упродовж ста років тричі освячувалися церкви, у 1942 році освячувалось приміщення сільської читальні (зараз Будинок Культури), а в 1990 році - символічна могила борцям за волю України. Тож, хай ця традиція продовжується, хай відроджується і розквітає село.

 Хочеться, щоб церква апостолів Петра і Павла у Йосипівці стояла віками. Щоб завжди тут було людно і лунало Боже слово.

 

 Автор статті Казимир Ярема, голова Тернопільської районної організації Української Народної Партії, депутат Тернопільської районної ради.

 

 *Місцеві жителі розповідають, що 1946 року церква була зачинена і тільки у 1957 року на короткий час була відчинена, як Російська Православна Церква.


 (1) 

 

 ** http://decerkva.org.ua/ter/yosypivka_tern.html

 



Обновлен 29 янв 2017. Создан 25 дек 2013



"Homilia - таїнство віри" © 2011-2018